вриватися —
врива́тися 1 дієслово недоконаного виду зариватися врива́тися 2 дієслово недоконаного виду вдиратися врива́тися 3 дієслово недоконаного виду відокремлюватися; відриватися
Орфографічний словник української мови
вриватися —
I (уриватися), -аюся, -аєшся, недок., вритися (уритися), вриюся, вриєшся, док. Те саме, що зариватися I. || перев. док., чим.Заглибитися. II (уриватися), -аюся, -аєшся, недок., ввірватися (увірватися), -вуся, -вешся, док.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вриватися —
ВРИВА́ТИСЯ¹ (УРИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВРИ́ТИСЯ (УРИ́ТИСЯ), ври́юся, ври́єшся, док. Те саме, що зарива́тися¹. Стояв Карпо біля стовбура зігнувшись і рив руками землю .. – Вривайся поглибше ..
Словник української мови у 20 томах
вриватися —
ВТОРГА́ТИСЯ у що (про ворогів, завойовників — силою проникати в країну, місто і т. ін.), ВДИРА́ТИСЯ (УДИРА́ТИСЯ), ВРИВА́ТИСЯ (УРИВА́ТИСЯ), ВЛО́МЛЮВАТИСЯ (УЛО́МЛЮВАТИСЯ). — Док.
Словник синонімів української мови
вриватися —
ВРИВА́ТИСЯ¹ (УРИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВРИ́ТИСЯ (УРИ́ТИСЯ), ври́юся, ври́єшся, док. Те саме, що зарива́тися¹. Стояв Карпо біля стовбура зігнувшись і рив руками землю.. — Вривайся поглибше.. — сказав на прощання Чугай (Тют.
Словник української мови в 11 томах