вриватися
врива́тися
I (уриватися), -аюся, -аєшся, недок., вритися (уритися), вриюся, вриєшся, док.
Те саме, що зариватися I.
|| перев. док., чим.Заглибитися.
II (уриватися), -аюся, -аєшся, недок., ввірватися (увірватися), -вуся, -вешся, док.
1》 Входити силоміць, швидко переборюючи перешкоди.
|| Стрімко, швидко, часто без дозволу, заходити, вбігати куди-небудь.
2》 перен. Швидко проникати всередину чого-небудь (про звуки, запахи і т. ін.).
|| Проникати, прокладати собі дорогу в що-небудь (про почуття, ідеї тощо).
III див. уриватися I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови