вринути

ври́нути

(уринути), -ну, -неш, док., рідко.

Те саме, що поринути; потонути.

Значення в інших словниках

1. вринути — ври́нути дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. вринути — ВРИ́НУТИ (УРИ́НУТИ), ну, неш, док., рідко. Те саме, що пори́ну́ти. Прийшли музики, і гуртом вринули парубки. Цимбали брязнули, заянчала скрипка, забубонів бубон. По хаті закрутилися пари (У. Самчук); Відвідування цієї виставки дало можливість уринути в дух і настрій давнини (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. вринути — ВРИ́НУТИ (УРИ́НУТИ), ну, неш, док., рідко. Те саме, що пори́нути; потонути.  Словник української мови в 11 томах