вринути
ВРИ́НУТИ (УРИ́НУТИ), ну, неш, док., рідко.
Те саме, що пори́ну́ти.
Прийшли музики, і гуртом вринули парубки. Цимбали брязнули, заянчала скрипка, забубонів бубон. По хаті закрутилися пари (У. Самчук);
Відвідування цієї виставки дало можливість уринути в дух і настрій давнини (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)