вристь
ВРИСТЬ (УРИ́СТЬ), присл.
Те саме, що ри́ссю.
Ішли танкісти, мчалася кіннота .. Кіннота – вристь! Пілоти – в небеса! (А. Малишко);
[Головнокомандувач:] Ось вістовник біжить із гір уристь; Якби він нам приніс хорошу вість! (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).
Словник української мови (СУМ-20)