Орфографічний словник української мови

вристь

вристь

прислівник

риссю

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вристь — ВРИСТЬ (УРИ́СТЬ), присл. Те саме, що ри́ссю. Ішли танкісти, мчалася кіннота .. Кіннота – вристь! Пілоти – в небеса! (А. Малишко); [Головнокомандувач:] Ось вістовник біжить із гір уристь; Якби він нам приніс хорошу вість! (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).  Словник української мови у 20 томах
  2. вристь — ВРИСТЬ (УРИ́СТЬ), присл. Те саме, що ри́ссю. Ішли танкісти, мчалася кіннота.. Кіннота — вристь! Пілоти — в небеса! (Мал., І, 1956, 157); [Головнокомандувач:] Ось вістовник біжить із гір уристь; Якби він нам приніс хорошу вість! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 405).  Словник української мови в 11 томах