ВРИ́НУТИ (УРИ́НУТИ), ну, неш, док., рідко. Те саме, що пори́нути; потонути.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
вринути —
ври́нути дієслово доконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
вринути —
(уринути), -ну, -неш, док., рідко. Те саме, що поринути; потонути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вринути —
ВРИ́НУТИ (УРИ́НУТИ), ну, неш, док., рідко. Те саме, що пори́ну́ти. Прийшли музики, і гуртом вринули парубки. Цимбали брязнули, заянчала скрипка, забубонів бубон. По хаті закрутилися пари (У. Самчук); Відвідування цієї виставки дало можливість уринути в дух і настрій давнини (з газ.).
Словник української мови у 20 томах