відносний —
відно́сний прикметник
Орфографічний словник української мови
відносний —
-а, -е. 1》 Який установлюється, визначається в порівнянні, у зіставленні з чим-небудь іншим; правильний за певних умов, обставин; прот. безумовний, абсолютний. Відносні числа. Відносна вологість (повітря) фіз.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відносний —
Стосовний, див. релятивний
Словник чужослів Павло Штепа
відносний —
ВІДНО́СНИЙ, а, е. 1. Який визначається, установлюється у зіставленні, порівнянні з чим-небудь іншим. Пройдена ним відстань була до смішного мала .. Та, бач, відстань – то є поняття відносне (І.
Словник української мови у 20 томах
відносний —
ВІДНО́СНИЙ (який установлюється, визначається в порівнянні, у зіставленні з чим-небудь іншим), ПОРІ́ВНЯНИЙ, РЕЛЯТИ́ВНИЙ. Відносна істина; Відносні числа; Порівняна економічна відсталість суспільства; Релятивна єдність колективу.
Словник синонімів української мови
відносний —
Відно́сний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
відносний —
ВІДНО́СНИЙ, а, е. 1. Який установлюється, визначається в порівнянні, у зіставленні з чим-небудь іншим; правильний за певних умов, обставин; протилежне безумовний, абсолютний.
Словник української мови в 11 томах