відносний
ВІДНО́СНИЙ, а, е.
1. Який визначається, установлюється у зіставленні, порівнянні з чим-небудь іншим.
Пройдена ним відстань була до смішного мала .. Та, бач, відстань – то є поняття відносне (І. Багряний);
Відносні числа;
// Не цілковитий, не повний порівняно з іншим.
На фронті все ще панував відносний спокій (В. Кучер);
Буйне руде волосся .. при Катерининому анемічному обличчі втрачало весь блиск своєї відносної краси (Ірина Вільде).
2. лінгв. Який указує на відношення до чогось, зв'язок із чимсь.
Відносні прикметники вказують на ознаку, зумовлену незмінними властивостями предмета (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)