гнітючий —
гнітю́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
гнітючий —
-а, -е. Який викликає важке і болісне почуття. || Сповнений важкого і болісного переживання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гнітючий —
ГНІТЮ́ЧИЙ, а, е. Який викликає тяжке й болісне почуття. З великою осторогою треба підходити до важких, гнітючих тем, що розхитують нервову систему і автора, і читача (С. Васильченко); Була гнітюча тиша в полі (П.
Словник української мови у 20 томах
гнітючий —
ГНІТЮ́ЧИЙ (про настрій, відчуття і т. ін. — сповнений важкого переживання), ПРИГНІ́ЧЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ, ГНІТЛИ́ВИЙ рідше, ПРИГНІ́ТЛИВИЙ рідше. Сидів (Саїд) скраю, біля трибуни, і не міг звільнитися від цього гнітючого почуття (І.
Словник синонімів української мови
гнітючий —
ГНІТЮ́ЧИЙ, а, е. Який викликає важке і болісне почуття. З великою осторогою треба підходити до важких, гнітючих тем, що розхитують нервову систему і автора і читача (Вас., IV, 1960, 59); Була гнітюча тиша в полі (Тич.
Словник української мови в 11 томах