гнітючий
ГНІТЮ́ЧИЙ, а, е. Який викликає важке і болісне почуття.
З великою осторогою треба підходити до важких, гнітючих тем, що розхитують нервову систему і автора і читача (Вас., IV, 1960, 59);
Була гнітюча тиша в полі (Тич., II, 1957, 33);
// Сповнений важкого і болісного переживання.
Старався [Валентин Модестович] не згадувати про причини, які породили це гнітюче почуття (Шовк., Інженери, 1956, 156);
Гнітючий настрій сильніше, ніж самі роки, кладе на людину печать старості (Гур., Життя.., 1954, 281).
Словник української мови (СУМ-11)