граф —
граф, род. графа (від гр. grapho – пишу) це сукупність об'єктів із зв'язками між ними. • Однак особлива структура цих задач існує дає змогу розробити спеціальні алгоритми оптимізації на графах (Бартіш).
Фізико-технічний словник-мінімум
граф —
граф 1 іменник чоловічого роду, істота титулована особа граф 2 іменник чоловічого роду математичний об'єкт
Орфографічний словник української мови
граф —
I -а, ч. У Західній Європі та дореволюційній Росії – дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має цей титул. II -а, ч. 1》 Математична система об'єктів довільної природи і зв'язок, що сполучають будь-які пари цих об'єктів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
граф —
ГРАФ¹, а, ч. У Західній Європі і царській Росії – дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має цей титул.
Словник української мови у 20 томах
граф —
А, ч. Високопоставлена людина. А хто він, що до нього з такою увагою ставляться? — Та місцевий граф.
Словник сучасного українського сленгу
граф —
I (нім. Graf) 1. У Західній Європі за раннього середньовіччя вищий королівський урядовець, у період феодальної роздробленості великий феодал, згодом спадковий титул вищого дворянства. 2. Спадковий дворянський титул.
Словник іншомовних слів Мельничука
граф —
I у державі франків управитель адміністративної округи (графства); з часом г. зосередив усю владу в своїх руках; в централізованих монархіях — аристократичний титул.
Універсальний словник-енциклопедія
граф —
Граф, -фа, -фові; графи́, -фі́в (нім.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
граф —
ГРАФ, а, ч. У Західній Європі і дореволюційній Росії — дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має цей титул. [Подорожній:] Тут не довго помилитись, стільки тут графів, баронів та всякого панства (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
граф —
рос. граф (нім. Graf) — у Західній Європі за раннього середньовіччя вищий королівський урядовець, згодом феодал; спадковий титул вищого дворянства.
Eкономічна енциклопедія