граф
ГРАФ, а, ч. У Західній Європі і дореволюційній Росії — дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має цей титул.
[Подорожній:] Тут не довго помилитись, стільки тут графів, баронів та всякого панства (Л. Укр., IV, 1954, 225);
Спав граф спокійно, як у власному палаці після щасливого полювання (Кочура, Зол. грамота, 1960, 69).
Словник української мови (СУМ-11)