грубити

груби́ти

[грубити^е]

-бл'у, -биш, -би^емо, -би^ете, грубл'ат'; нак. -би, -б'іт'

Значення в інших словниках

1. грубити — груби́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. грубити — -блю, -биш, недок. Те саме, що грубіянити.  Великий тлумачний словник сучасної мови