Орфографічний словник української мови

грубити

груби́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. грубити — [грубитие] -бл'у, -биш, -биемо, -биете, грубл'ат'; нак. -би, -б'іт'  Орфоепічний словник української мови
  2. грубити — -блю, -биш, недок. Те саме, що грубіянити.  Великий тлумачний словник сучасної мови