гуцул —
гуцу́л іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
гуцул —
див. гуцули.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гуцул —
Гуцульська слава дуже кривава. Протягом багатьох століть гуцули боролися за свою свободу. У XVІ-XVIII століттях на Гуцульщині було поширене опришківство, коли селяни втікали від панів у гори, збиралися у ватаги і нападали на своїх гнобителів. Багато гуцулів загинуло у боротьбі за волю.
Приповідки або українсько-народня філософія
гуцул —
А, ч. Автомобіль «ЛУАЗ». У нас в гаражі є два гуцули.
Словник сучасного українського сленгу