гучномовець —
гучномо́вець іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
гучномовець —
-вця, ч. Пристрій для відтворення й підсилення звуку радіопередач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гучномовець —
Пристрій для перетворення електричних сигналів у звукові хвилі (звуки); основною частиною г. є мембрана, жорстко з'єднана з котушкою або п'єзоелектричним кристалом; вхідний сигнал викликає коливання мембрани (в такт змінам магнітного або електричного поля), які є джерелом звукових хвиль.
Універсальний словник-енциклопедія
гучномовець —
ГУЧНОМО́ВЕЦЬ (пристрій для відтворення радіопередач), РАДІОРЕПРОДУ́КТОР, РЕПРОДУ́КТОР, РУ́ПОР розм.; ДИНА́МІК (електродинамічний). Біля клубу гримів гучномовець, з Великого театру транслювали концерт (О.
Словник синонімів української мови
гучномовець —
ГУЧНОМО́ВЕЦЬ, вця, ч. Пристрій для відтворення й підсилення звуку радіопередач. Десь біля клубу гримів гучномовець, з Великого театру транслювали концерт (Гончар, І, 1954, 504).
Словник української мови в 11 томах