гучномовець
ГУЧНОМО́ВЕЦЬ, вця, ч. Пристрій для відтворення й підсилення звуку радіопередач.
Десь біля клубу гримів гучномовець, з Великого театру транслювали концерт (Гончар, І, 1954, 504).
Словник української мови (СУМ-11)ГУЧНОМО́ВЕЦЬ, вця, ч. Пристрій для відтворення й підсилення звуку радіопередач.
Десь біля клубу гримів гучномовець, з Великого театру транслювали концерт (Гончар, І, 1954, 504).
Словник української мови (СУМ-11)