двоповерховий —
двоповерхо́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
двоповерховий —
-а, -е. Який має два поверхи; зробл. на два поверхи. Двоповерховий котедж.
Великий тлумачний словник сучасної мови
двоповерховий —
Двоповерхо́вий і двопове́рхий, -ха., -хе
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
двоповерховий —
ДВОПОВЕРХО́ВИЙ, а, е. Який має два поверхи; зробл. на два поверхи. Стежка веде до дверей у літній триклініум на розі двоповерхового дому (Л. Укр., II, 1951, 385); Над селом підіймається нова двоповерхова школа-десятирічка (Колг. село, 16.1 1955, 3).
Словник української мови в 11 томах