двоповерховий
ДВОПОВЕРХО́ВИЙ, а, е. Який має два поверхи; зробл. на два поверхи.
Стежка веде до дверей у літній триклініум на розі двоповерхового дому (Л. Укр., II, 1951, 385);
Над селом підіймається нова двоповерхова школа-десятирічка (Колг. село, 16.1 1955, 3).
Словник української мови (СУМ-11)