дременути —
Дремену́ти, -мену́, -мене́ш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
дременути —
ДРЕМЕНУ́ТИ, ну́,не́ш, док., розм. 1. Дуже швидко, рвучко побігти; майнути, дмухнути. Як схопляться вони [звірі], як дременуть, то тільки видко (Укр.. казки, легенди.., 1957, 35); Дід Оникій дременув через село і пішов до одного пасічника (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
дременути —
Дременути, -ну, -неш гл. Быстро побѣжать, уйти. Мир. Пов. І. 158б. А кобила як дремене, аж курява встала. Рудч. Ск. І. 1.
Словник української мови Грінченка