епос —
Оповідання (героїчні)
Словник чужослів Павло Штепа
епос —
-у, ч. 1》 Оповідний рід літератури на відміну від лірики й драми. 2》 Сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
епос —
• епос (грец. έπος — слово, розповідь, історія) - один з родів худож. л-ри (поряд з лірикою і драмою; див. також Рід літературний), що характеризується розповідно-описовою (епічною) формою, широтою зображення подій і характерів. 1) Героїчний нар.
Українська літературна енциклопедія
епос —
е́пос (від грец. έπος – слово, розповідь) 1. Героїчні народні пісні, думи, поеми, оповіді. 2. Оповідний рід художньої літератури. Жанри Е. – епопея, роман, а також середні й малі епічні жанри – повість, оповідання, нарис.
Словник іншомовних слів Мельничука
епос —
Один з 3 гол. родів літератури (крім лірики й драми), твори із сюжетно-описовою формою зображення життя, в яких характери розкриваються авторською розповіддю про людей і події; широке...
Універсальний словник-енциклопедія
епос —
Е́пос, -су, в -сі; е́поси, -сів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
епос —
Е́ПОС, у, ч. 1. Оповідний рід літератури на відміну від лірики й драми. Історичний розвиток жанру поеми і досвід радянських поетів показують, що поема створюється і існує на грунті взаємозв’язку двох літературних родів: епосу і лірики (Мал., Думки..
Словник української мови в 11 томах