епідемічний —
епідемі́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
епідемічний —
-а, -е. Який має характер епідемії (у 1 знач.). Епідемічний менінгіт. || Пов'язаний з боротьбою проти епідемії. Епідемічне щеплення. Епідемічне вогнище — місце розташування джерела інфекції і оточуюча його територія.
Великий тлумачний словник сучасної мови
епідемічний —
епідемі́чний 1. Той, що має характер епідемії. 2. Пов’язаний з боротьбою проти епідемії.
Словник іншомовних слів Мельничука
епідемічний —
Епідемі́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
епідемічний —
ЕПІДЕМІ́ЧНИЙ, а, е. Який має характер епідемії (у 1 знач.). Організація боротьби з епідемічними захворюваннями; Епідемічний менінгіт; // Пов’язаний із боротьбою проти епідемії. Епідемічне щеплення.
Словник української мови в 11 томах