Орфоепічний словник української мови

епідемічний

епідемі́чний

ип'ідеим’ічнией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. епідемічний — епідемі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. епідемічний — -а, -е. Який має характер епідемії (у 1 знач.). Епідемічний менінгіт. || Пов'язаний з боротьбою проти епідемії. Епідемічне щеплення. Епідемічне вогнище — місце розташування джерела інфекції і оточуюча його територія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епідемічний — епідемі́чний 1. Той, що має характер епідемії. 2. Пов’язаний з боротьбою проти епідемії.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. епідемічний — Епідемі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. епідемічний — ЕПІДЕМІ́ЧНИЙ, а, е. Який має характер епідемії (у 1 знач.). Організація боротьби з епідемічними захворюваннями; Епідемічний менінгіт; // Пов’язаний із боротьбою проти епідемії. Епідемічне щеплення.  Словник української мови в 11 томах