житній

жи́тній

[жит(')н'ій]

м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'е^и; мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. житній — жи́тній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. житній — -я, -є. Прикм. до жито 1), 2). || Вигот. із жита (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. житній — Жи́тній, -ня, -нє; -ні, -ніх  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. житній — ЖИ́ТНІЙ, я, є. Прикм. до жи́то 1, 2. Осінній вітер розвівав його рідкий сивий волос, а житнє зерно било по очах (Ірчан, II, 1958, 83); Варка.. внесла кілька сплетених з житнього колосся та сухих квіток вінків (М. Ол., Леся, 1960, 144); // Вигот.  Словник української мови в 11 томах