житній
ЖИ́ТНІЙ, я, є. Прикм. до жи́то 1, 2.
Осінній вітер розвівав його рідкий сивий волос, а житнє зерно било по очах (Ірчан, II, 1958, 83);
Варка.. внесла кілька сплетених з житнього колосся та сухих квіток вінків (М. Ол., Леся, 1960, 144);
// Вигот. з жита (у 2 знач.).
Житній хліб пшеничному калачеві дід (Укр.. присл.., 1955, 320);
На стелі з-під рушника виглядав житній хліб (Вас., І, 1959, 197).
Словник української мови (СУМ-11)