1. Словник української мови в 11 томах

житній

ЖИ́ТНІЙ, я, є. Прикм. до жи́то 1, 2.

Осінній вітер розвівав його рідкий сивий волос, а житнє зерно било по очах (Ірчан, II, 1958, 83);

Варка.. внесла кілька сплетених з житнього колосся та сухих квіток вінків (М. Ол., Леся, 1960, 144);

// Вигот. з жита (у 2 знач.).

Житній хліб пшеничному калачеві дід (Укр.. присл.., 1955, 320);

На стелі з-під рушника виглядав житній хліб (Вас., І, 1959, 197).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. житній — жи́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. житній — [жит(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. житній — -я, -є. Прикм. до жито 1), 2). || Вигот. із жита (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. житній — Жи́тній, -ня, -нє; -ні, -ніх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)