жменька —
-и, ж. Зменш.-пестл. до жменя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жменька —
Жме́нька і жмі́нька, жме́[і́]ньки, -ньці; жме́[і́]ньки, -ньок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
жменька —
ЖМЕ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до жме́ня. Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, Кашка у жменьці (Тич., І, 1946, 125); Кожне сує Сашкові то хлібця окраєць, то картоплинку або пшона жменьку (Ів., Таємниця, 1959, 108); Листатий любисток..
Словник української мови в 11 томах