Орфоепічний словник української мови

жменька

жме́нька

[жмен'ка]

-н'кие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -н'ок

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. жменька — жме́нька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. жменька — див. мало  Словник синонімів Вусика
  3. жменька — -и, ж. Зменш.-пестл. до жменя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жменька — Жме́нька і жмі́нька, жме́[і́]ньки, -ньці; жме́[і́]ньки, -ньок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. жменька — ЖМЕ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до жме́ня. Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, Кашка у жменьці (Тич., І, 1946, 125); Кожне сує Сашкові то хлібця окраєць, то картоплинку або пшона жменьку (Ів., Таємниця, 1959, 108); Листатий любисток..  Словник української мови в 11 томах