жменька —
[жмен'ка] -н'кие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -н'ок
Орфоепічний словник української мови
жменька —
-и, ж. Зменш.-пестл. до жменя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жменька —
ЖМЕ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до жме́ня. Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, Кашка у жменьці (Тич., І, 1946, 125); Кожне сує Сашкові то хлібця окраєць, то картоплинку або пшона жменьку (Ів., Таємниця, 1959, 108); Листатий любисток..
Словник української мови в 11 томах