жменька
Жме́нька і жмі́нька, жме́[і́]ньки, -ньці; жме́[і́]ньки, -ньок
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жменька — жме́нька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- жменька — див. мало Словник синонімів Вусика
- жменька — [жмен'ка] -н'кие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -н'ок Орфоепічний словник української мови
- жменька — -и, ж. Зменш.-пестл. до жменя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жменька — ЖМЕ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до жме́ня. Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, Кашка у жменьці (Тич., І, 1946, 125); Кожне сує Сашкові то хлібця окраєць, то картоплинку або пшона жменьку (Ів., Таємниця, 1959, 108); Листатий любисток.. Словник української мови в 11 томах