жменя

Жме́ня, -ні, -нею; жме́ні, жмінь

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жменя — (незначна кількість, що вміщається на зібраній долоні) пригорща. Словник синонімів Полюги
  2. жменя — жме́ня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. жменя — див. мало Словник синонімів Вусика
  4. жменя — Пригорща, пригірщ; ФР. п'ятірня; (мала кількість) ДРІБКА, жменька. Словник синонімів Караванського
  5. жменя — -і, ж. 1》 Долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т. ін. 2》 Кількість чого-небудь, що вміщається між зігнутими долонею та пальцями. || Пучок зірваних, зжатих рослин, якого можна охопити долонею й пальцями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. жменя — Жменя власного розуму більше варта, ніж мішок чужої науки. Чужий розум не допоможе жити. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. жменя — бра́ти / взя́ти в жме́ню кого. Притискати, пригнічувати кого-небудь. Тепер уся та генеральна старшина взята в жменю. Найбільше набрався лиха пан Лизогуб (М. Лазорський). взя́ти в жме́ню кого. Фразеологічний словник української мови
  8. жменя — ЖМЕ́НЯ (незначна кількість кого-, чого-небудь), ПРИ́ГОРЩА (ПРИ́ГОРЩ рідше), ПРИ́ГОРШНЯ рідше, КУЛА́К діал. Він.. разом із жменею люду виповзає із пащі вокзалу на майдан (О. Досвітній); Старий Чмель всипав в окріп пригорщу пшона (З. Словник синонімів української мови
  9. жменя — ЖМЕ́НЯ, і, ж. 1. Долоня й пальці в зігнутому стані, що дає можливість тримати в них покладене, насипане і т. ін. Напився [Микола], взяв у жменю води собі очі трошки помочити (Калин, Закарп. Словник української мови в 11 томах