Орфоепічний словник української мови

жовток

жовто́к

[жоyток]

-yтка, м. (на) -yтку, мн. -yтки, -yтк'іy

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. жовток — жовто́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. жовток — див. жовтий  Словник синонімів Вусика
  3. жовток — -тка, ч. Жовта речовина, що міститься у середині яйця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жовток — Запасні поживні речовини, що нагромаджуються в яйцеклітині, споживаються при розвитку зародка.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. жовток — Жовто́к, -тка́, в -тку́; жовтки́, -ткі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. жовток — ЖОВТО́К, тка́, ч. Жовта речовина, що міститься у середині яйця. Серед столу в їдальні стояла макітра, повна жовтків, що блищали, як коров’ячі очі (Коцюб., II, 1955, 359); Жовток відіграє важливу роль в ембріональному розвитку (Укр. біох.  Словник української мови в 11 томах
  7. жовток — Жовток, -тка м. Желтокъ. Жовте, як жовток. Ном. № 13155.  Словник української мови Грінченка