жовтогарячий

жовтогаря́чий

[жовтогар’ачи^ей]

м. (на) -чому/ -ч'ім, мн. -ч'і

Значення в інших словниках

1. жовтогарячий — жовтогаря́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. жовтогарячий — див. оранжовий  Словник синонімів Вусика
3. жовтогарячий — (колір) червоножовтий, помаранчевий, морквяний, сов. оранжевий.  Словник синонімів Караванського
4. жовтогарячий — -а, -е. Жовтий з червонуватим відтінком, який має колір апельсина, моркви; оранжевий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. жовтогарячий — ОРА́НЖЕВИЙ (жовтий із червонуватим відтінком), ЖОВТОГАРЯ́ЧИЙ, ПОМАРА́НЧЕВИЙ, АПЕЛЬСИ́НОВИЙ, ПОМЕРА́НЦЕВИЙ рідко. Усей поділ гори сяв оранжевими, жовтими та ясно-зеленими огнями (І.  Словник синонімів української мови
6. жовтогарячий — Жовтогаря́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. жовтогарячий — ЖОВТОГАРЯ́ЧИЙ, а, е. Жовтий з червонуватим відтінком, який має колір апельсина, моркви; оранжевий. Івась бродить по садку і носить в руках здоровенну жовтогарячу моркву, проти сонця вона, як кров, червоніє (Мирний, IV, 1955, 106); Квіти гостинно...  Словник української мови в 11 томах
8. жовтогарячий — Жовтогарячий, -а, -е Оранжевый. Веселка.... має такі цвіти: червоний, жовтогарячий, жовтий, блакитний, синій і вишневий. Дещо, 96.  Словник української мови Грінченка