жовток

ЖОВТО́К, тка́, ч. Жовта речовина, що міститься у середині яйця.

Серед столу в їдальні стояла макітра, повна жовтків, що блищали, як коров’ячі очі (Коцюб., II, 1955, 359);

Жовток відіграє важливу роль в ембріональному розвитку (Укр. біох. ж., XXVIII, 1, 1956, 111);

*Образно. Трава була соковита, як смарагд, посипана яскравими жовтками кульбаби (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16);

*У порівн. Заздрість з жовтими очима, мов жовтки (Г.-Арт., Байки.., 1958, 43).

Значення в інших словниках

1. жовток — жовто́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. жовток — див. жовтий  Словник синонімів Вусика
3. жовток — [жоyток] -yтка, м. (на) -yтку, мн. -yтки, -yтк'іy  Орфоепічний словник української мови
4. жовток — -тка, ч. Жовта речовина, що міститься у середині яйця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. жовток — Запасні поживні речовини, що нагромаджуються в яйцеклітині, споживаються при розвитку зародка.  Універсальний словник-енциклопедія
6. жовток — Жовто́к, -тка́, в -тку́; жовтки́, -ткі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. жовток — Жовток, -тка м. Желтокъ. Жовте, як жовток. Ном. № 13155.  Словник української мови Грінченка