Жук —
Жук прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
жук —
У ФР. комаха; (шкідник садів) хрущ; П. проноза, шахрай, хитрун, шельма.
Словник синонімів Караванського
жук —
-а, ч. 1》 Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Колорадський (картопляний) жук — бурувато-жовтий прожерливий жук, що об'їдає листя картоплі та інших рослин родини пасльонових. 2》 перен., розм. Про шахраювату, хитру людину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жук —
А, ч. 1. Модель марки «Volkswagen». 2. Маленький автомобіль. Жуки зручні для міста тим, що беруть мало бензину і достатньо комфортабельні.
Словник сучасного українського сленгу
жук —
би́тий жак (жук), фам. Бувала, з великим життєвим досвідом людина, яку важко перехитрити, обманути. Шовкун — битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами (паперами) (Панас Мирний); Роман Васильович, хоч і битий жук, а очевидно...
Фразеологічний словник української мови
жук —
ШАХРА́Й (хитра, спритна й нечесна в своїх учинках людина), КРУТІ́Й, АФЕРИ́СТ, МАХЛЯ́Р розм., ЖУК розм., ПЛУТЯ́ГА розм., КОМБІНА́ТОР ірон., жарт., КРУТА́Р діал., КРЮЧКОДЕ́Р заст.
Словник синонімів української мови
жук —
ЖУК, а́, ч. 1. Комаха ряду твердокрилих, в якої верхні тверді крила захищають нижні прозорі крила, за допомогою яких літають. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів, жуків (Мирний, І, 1954, 318)...
Словник української мови в 11 томах