заголосити —
заголоси́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
заголосити —
-ошу, -осиш, док. Почати голосити (див. голосити I).
Великий тлумачний словник сучасної мови
заголосити —
ЗАГОЛОСИ́ТИ, ошу, осиш, док. Почати голосити ( див. голосити). Дитина, не вміючи оборонитися від цуценяти, ще й дужче заголосить, думаючи, що хто-небудь прибіжить його оборонити (Кв.-Осн., II, , ); Пішла селом.
Словник української мови в 11 томах
заголосити —
Заголоси́ти, -шу, -сиш гл. Громко заплакать съ причитаніями. Єв. Мр. IX. 24. Прийшла його мила, китайку одкрила, китайку одкрила та й заголосила. Мет. 104.
Словник української мови Грінченка