залік

за́лік

[зал'ік]

-ку, м. (на) -ку, мн. -ки^е, -к'іў

Значення в інших словниках

1. залік — за́лік іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. залік — -у, ч. 1》 Перевірка знань студентів та учнів вищих і спеціальних середніх навчальних закладів без оцінки в балах. || Перевірка досягнень в оволодінні яким-небудь видом спорту. || розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. залік — (англ. іn payment) погашення взаємних платіжних зобов’язань у рівновеликих сумах. З. може проводитись стосовно двох чи кількох юридичних або фізичних осіб.  Економічний словник
4. залік — ЗА́ЛІК, у, ч. Перевірка знань студентів і учнів вищих і спеціальних середніх навчальних закладів без оцінки в балах. Ця думка не покидала Максима увесь день, і коли він сидів на семінарі з вищої математики...  Словник української мови в 11 томах
5. залік — рос. зачет погашення взаємних зобов'язань, платежів двох чи кількох юридичних або фізичних осіб у межах рівних сум, величин взаємного боргу.  Eкономічна енциклопедія