залік

за́лік

-у, ч.

1》 Перевірка знань студентів та учнів вищих і спеціальних середніх навчальних закладів без оцінки в балах.

|| Перевірка досягнень в оволодінні яким-небудь видом спорту.

|| розм. Запис у відомості чи заліковій книжці про зарахування перевірених знань або спортивних досягнень. Складати залік.

2》 фін. Взаємне скасування грошових зобов'язань між двома чи кількома фізичними та юридичними особами.

Значення в інших словниках

1. залік — за́лік іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. залік — [зал'ік] -ку, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў  Орфоепічний словник української мови
3. залік — (англ. іn payment) погашення взаємних платіжних зобов’язань у рівновеликих сумах. З. може проводитись стосовно двох чи кількох юридичних або фізичних осіб.  Економічний словник
4. залік — ЗА́ЛІК, у, ч. Перевірка знань студентів і учнів вищих і спеціальних середніх навчальних закладів без оцінки в балах. Ця думка не покидала Максима увесь день, і коли він сидів на семінарі з вищої математики...  Словник української мови в 11 томах
5. залік — рос. зачет погашення взаємних зобов'язань, платежів двох чи кількох юридичних або фізичних осіб у межах рівних сум, величин взаємного боргу.  Eкономічна енциклопедія