Значення в інших словниках
-
заночувати —
заночува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
заночувати —
див. заночовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заночувати —
Заночува́ти, -ночу́ю, -ночу́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
заночувати —
Заночувати, -чую, -єш гл. 1) Заночевать, остаться на ночь. Добре, остануся, заночую в тебе. МВ. ІІ. 87. 2) О дѣвушкѣ или парнѣ: лечь спать съ кѣмъ (на посидѣлкахъ). Я з тобою вечерую, з другим заночую. Чуб. V. 165. 3) Принять на ночлегъ. Чи спиш, серце, та чи чуєш, чи Добоша заночуєш? Гол. І. 153.
Словник української мови Грінченка