Орфоепічний словник української мови

запалений

запа́лений

[запалеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. запалений — запа́лений 1 дієприкметник підпалений; засмаглий; пристрасний запа́лений 2 дієприкметник загнаний  Орфографічний словник української мови
  2. запалений — Пойнятий <�вогнем>, кн. спалахнулий; П. збуджений, захоплений; (від сорому) запаленілий, спаленілий, розшарілий; (сонцем) засмаглий; ЖМ. запальний, запальчастий, пристрасний, завзятий.  Словник синонімів Караванського
  3. запалений — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до запалити I 1-4), 6). 2》 у знач. прикм. Який запалився (у 4 знач.); засмаглий. 3》 прикм., діал. Завзятий, пристрасний. II -а, -е. 1》 вет. Хворий на запал (див. запал III). 2》 розм. Те саме, що загнаний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запалений — ЗАСМА́ГЛИЙ у знач. прикм. (який засмаг на сонці й вітрі), ЗАГОРІ́ЛИЙ, ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, СМАГЛЯ́ВИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ підсил., ЗАСМА́ЖЕНИЙ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЕНИЙ підсил. розм., ЗАПА́ЛЕНИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  5. запалений — ЗАПА́ЛЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до запали́ти¹ 1-4, 6. Запалена хата стала пригасати, і на подвір’ї зробилось темно (Панч, Гомон.  Словник української мови в 11 томах