запалений

запа́лений

I -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до запалити I 1-4), 6).

2》 у знач. прикм. Який запалився (у 4 знач.); засмаглий.

3》 прикм., діал. Завзятий, пристрасний.

II -а, -е.

1》 вет. Хворий на запал (див. запал III).

2》 розм. Те саме, що загнаний 2).

Значення в інших словниках

1. запалений — запа́лений 1 дієприкметник підпалений; засмаглий; пристрасний запа́лений 2 дієприкметник загнаний  Орфографічний словник української мови
2. запалений — Пойнятий <�вогнем>, кн. спалахнулий; П. збуджений, захоплений; (від сорому) запаленілий, спаленілий, розшарілий; (сонцем) засмаглий; ЖМ. запальний, запальчастий, пристрасний, завзятий.  Словник синонімів Караванського
3. запалений — [запалеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. запалений — ЗАСМА́ГЛИЙ у знач. прикм. (який засмаг на сонці й вітрі), ЗАГОРІ́ЛИЙ, ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, СМАГЛЯ́ВИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ підсил., ЗАСМА́ЖЕНИЙ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЕНИЙ підсил. розм., ЗАПА́ЛЕНИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. запалений — ЗАПА́ЛЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до запали́ти¹ 1-4, 6. Запалена хата стала пригасати, і на подвір’ї зробилось темно (Панч, Гомон.  Словник української мови в 11 томах