запалений

ЗАПА́ЛЕНИЙ¹, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до запали́ти¹ 1-4, 6.

Запалена хата стала пригасати, і на подвір’ї зробилось темно (Панч, Гомон. Україна, 1954, 132);

Спочатку десятки і сотні, потім тисячі і мільйони людей, запалених ідеалами комунізму, йшли на штурм старого світу (Програма КПРС, 1961, 3);

Бер ураз визвірився на мене своїми великими, запаленими безсонням очима (Кол., На фронті.., 1959, 64).

2. у знач. прикм. Який запалився (у 4 знач.); засмаглий.

Він глянув на той камінь, де вона стояла, і знов наче побачив.. те гарне, хоч і запалене на сонці, лице (Н.-Лев., II, 1956, 169).

3. прикм., діал. Завзятий, пристрасний.

Як кождий гуцул, дід Максим за молодших літ був запалений стрілець (Фр., VIII, 1952, 277).

ЗАПА́ЛЕНИЙ², а, е.

1. вет. Хворий на запал ( див. запа́л³).

2. розм. Те саме, що за́гнаний 2.

На мокрих запалених конях Тарас та Кирило наздогнали гусарів далеко вже за хуторами (Ле, Хмельницький, І, 1957, 342).

Значення в інших словниках

1. запалений — запа́лений 1 дієприкметник підпалений; засмаглий; пристрасний запа́лений 2 дієприкметник загнаний  Орфографічний словник української мови
2. запалений — Пойнятий <�вогнем>, кн. спалахнулий; П. збуджений, захоплений; (від сорому) запаленілий, спаленілий, розшарілий; (сонцем) засмаглий; ЖМ. запальний, запальчастий, пристрасний, завзятий.  Словник синонімів Караванського
3. запалений — [запалеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. запалений — I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до запалити I 1-4), 6). 2》 у знач. прикм. Який запалився (у 4 знач.); засмаглий. 3》 прикм., діал. Завзятий, пристрасний. II -а, -е. 1》 вет. Хворий на запал (див. запал III). 2》 розм. Те саме, що загнаний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. запалений — ЗАСМА́ГЛИЙ у знач. прикм. (який засмаг на сонці й вітрі), ЗАГОРІ́ЛИЙ, ПОБРОНЗОВІ́ЛИЙ, СМАГЛЯ́ВИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ підсил., ЗАСМА́ЖЕНИЙ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЕНИЙ підсил. розм., ЗАПА́ЛЕНИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови