Значення в інших словниках
-
заперечувати —
(не погоджуватися) розм. перечити, (повністю) опротестовувати, (окремі факти) спростовувати.
Словник синонімів Полюги
-
заперечувати —
Якими відмінками може керувати дієслово заперечувати? Воно має два основних значення. Перше – “відкидати обов’язковість чогось; спростовувати якийсь факт”.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
заперечувати —
запере́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
заперечувати —
Не погоджуватися, перечити, суперечити, мати проти, ід. крутити головою; (наклеп) спростовувати, відкидати; (чиєсь існування) не визнавати.
Словник синонімів Караванського
-
заперечувати —
див. відмовляти; перечити
Словник синонімів Вусика
-
заперечувати —
-ую, -уєш, недок., заперечити, -чу, -чиш, док. 1》 перех. і неперех. Не погоджуватися з ким-, чим-небудь у чомусь, висловлювати протилежну думку або доказ проти чогось. || Виражати незгоду з чим-небудь рухом, поглядом і т. ін. || Спростовувати що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заперечувати —
ЗАПЕРЕ́ЧУВАТИ що, кому (не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку, доказ), СУПЕРЕ́ЧИТИ кому, ПЕРЕ́ЧИТИ кому, розм.; ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ОСПО́РЮВАТИ рідко (висловлювати іншу, протилежну точку зору); СПРОСТО́ВУВАТИ (неправдиві факти...
Словник синонімів української мови
-
заперечувати —
Запере́чувати, -чую, -чуєш (перечити) кому, чому, (відкидати) що
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
заперечувати —
ЗАПЕРЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЕРЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док. 1. перех. і неперех. Не погоджуватися з ким-, чим-небудь у чомусь, висловлювати протилежну думку або доказ проти чогось.
Словник української мови в 11 томах