запозичений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запозичити. || запозичено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запозичений —
запози́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
запозичений —
Запози́чений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
запозичений —
ЗАПОЗИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запози́чити. Мариня під рукою Василюшки не тільки навчилася розпізнавати гатунки кави, але й мала «свій», запозичений від самої графині, рецепт готування цього питва (Вільде, Сестри..
Словник української мови в 11 томах