запозичений

Запози́чений, -на, -не

Значення в інших словниках

1. запозичений — [запозичеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
2. запозичений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запозичити. || запозичено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запозичений — запози́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
4. запозичений — ЗАПОЗИ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запози́чити. Мариня під рукою Василюшки не тільки навчилася розпізнавати гатунки кави, але й мала «свій», запозичений від самої графині, рецепт готування цього питва (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах