запросити —
I див. запрошувати. II -прошу, -просиш, док., перех. Почати просити; висловити прохання щодо чогось. III -прошу, -просиш, док., перех., розм. Те саме, що заправити II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запросити —
запроси́ти 1 дієслово доконаного виду просити прибути; пропонувати запроси́ти 2 дієслово доконаного виду почати просити запроси́ти 3 дієслово доконаного виду призначити ціну вищу за звичайну розм.
Орфографічний словник української мови
запросити —
ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
запросити —
ЗАПРОСИ́ТИ¹ див. запро́шувати. ЗАПРОСИ́ТИ² , прошу́, про́сиш, док., перех. Почати просити; висловити прохання шодо чогось. — Як там, Свириде, з поляками і Петлюрою? — Вже так довоювались, що останні бульки пускають.
Словник української мови в 11 томах
запросити —
Запросити см. запрошувати.
Словник української мови Грінченка