зарослий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зарости 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
зарослий —
заро́слий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
зарослий —
Заро́слий, -ла, -ле
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зарослий —
ЗАРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зарости́ 1, 2. Глянеш вгору, бачиш між гілляками круті скелі, зарослі зеленим мохом (Н.-Лев., II, 1956, 414); Пас я біля Прип’яті.
Словник української мови в 11 томах
зарослий —
Зарослий, -а, -е Заросшій. Левиц. Пов. 192.
Словник української мови Грінченка