Великий тлумачний словник сучасної мови

зарослий

заро́слий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до зарости 1), 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. зарослий — [зарослией] м. (на) -слому/-с'л'ім, мн. -с'л'і  Орфоепічний словник української мови
  2. зарослий — заро́слий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  3. зарослий — Заро́слий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зарослий — ЗАРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зарости́ 1, 2. Глянеш вгору, бачиш між гілляками круті скелі, зарослі зеленим мохом (Н.-Лев., II, 1956, 414); Пас я біля Прип’яті.  Словник української мови в 11 томах
  5. зарослий — Зарослий, -а, -е Заросшій. Левиц. Пов. 192.  Словник української мови Грінченка