засуджений —
засу́джений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
засуджений —
див. арештант
Словник синонімів Вусика
засуджений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до засудити. || засуджено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. засуджений, -ного, ч.; засуджена, -ної, ж. Людина, яку засудили до якої-небудь міри покарання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
засуджений —
Засу́джений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
засуджений —
ЗАСУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засуди́ти. — Я був засуджений до смерті за політику (Стельмах, II, 1962, 291); Революція 1905...
Словник української мови в 11 томах