заїхати —
[ VI, 140 ]«вдарити» [ОГ] Заїхати їм між липки, щоб їм аж Войтко закапував!: Ударити її їх між очи, щоб їм аж місяць засьвітив [ІФ-1905]
Словник з творів Івана Франка
заїхати —
заї́хати 1 дієслово доконаного виду в'їхати; заїхати кудись далеко; збочити з дороги заї́хати 2 дієслово доконаного виду вдарити вульг.
Орфографічний словник української мови
заїхати —
I див. заїжджати I. II -їду, -їдеш, док., кому у що, по чому, вульг. Ударити кого-небудь по чомусь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заїхати —
заї́хати вдарити (перев. в обличчя)(м, ср)|| = вгатити ◊ в пи́сок заїхати → писок ◊ заїхати між ли́пки → липки
Лексикон львівський: поважно і на жарт
заїхати —
дале́ко не пої́деш (заї́деш) на кому, на чому. Не досягнеш потрібного успіху в чому-небудь. Більше простору для нововведень, для різних обрядів сучасних… На самих вікторинах далеко не поїдеш (О. Гончар); Побачимо, як ти порядкуватимеш.
Фразеологічний словник української мови
заїхати —
В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док.
Словник синонімів української мови
заїхати —
ЗАЇ́ХАТИ¹ див. заїжджа́ти¹. ЗАЇ́ХАТИ², ї́ду, ї́деш, док., кому у що, по чому, вульг. Ударити кого-небудь по чомусь. Надзорець синіє зо злості, стискає кулаки, готов першому-ліпшому заїхати в зуби (Фр.
Словник української мови в 11 томах
заїхати —
Заїхати см. заїздити.
Словник української мови Грінченка