заїхати

Значення в інших словниках

1. заїхати — [ VI, 140 ]«вдарити» [ОГ] Заїхати їм між липки, щоб їм аж Войтко закапував!: Ударити її їх між очи, щоб їм аж місяць засьвітив [ІФ-1905] Словник з творів Івана Франка
2. заїхати — заї́хати 1 дієслово доконаного виду в'їхати; заїхати кудись далеко; збочити з дороги заї́хати 2 дієслово доконаного виду вдарити вульг. Орфографічний словник української мови
3. заїхати — I див. заїжджати I. II -їду, -їдеш, док., кому у що, по чому, вульг. Ударити кого-небудь по чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заїхати — заї́хати вдарити (перев. в обличчя)(м, ср)|| = вгатити ◊ в пи́сок заїхати → писок ◊ заїхати між ли́пки → липки Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. заїхати — дале́ко не пої́деш (заї́деш) на кому, на чому. Не досягнеш потрібного успіху в чому-небудь. Більше простору для нововведень, для різних обрядів сучасних… На самих вікторинах далеко не поїдеш (О. Гончар); Побачимо, як ти порядкуватимеш. Фразеологічний словник української мови
6. заїхати — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док. Словник синонімів української мови
7. заїхати — Заї́хати, -ї́ду, -ї́деш; заї́дь, заї́дьмо, заї́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. заїхати — ЗАЇ́ХАТИ¹ див. заїжджа́ти¹. ЗАЇ́ХАТИ², ї́ду, ї́деш, док., кому у що, по чому, вульг. Ударити кого-небудь по чомусь. Надзорець синіє зо злості, стискає кулаки, готов першому-ліпшому заїхати в зуби (Фр. Словник української мови в 11 томах
9. заїхати — Заїхати см. заїздити. Словник української мови Грінченка